будь-якого порушення  федерального  законодавства, яке карається ув'язненням
строком більше одного року, застосовується стягнення штрафу в розмірі, що не
перевищує  10 тис.  доларів США або  ув'язнення строком не  більше  як п'ять
років, або обидва покарання одразу.
     За законом  Секретар  Скарбниці  зобов'язаний забезпечувати  дотримання
його положень  і може делегувати  такі  обов'язки відповідному  банківському
наглядовому агентству чи іншому наглядовому агентству.
     Загальний  акт  про  контроль  над  злочинністю  (1984  p.)  має  деякі
положення, що спеціально присвячені проблемі "відмивання" грошей.
     У відповідності до акта, митним офіцерам дозволяється зупиняти і робити
обшук  без  ордера будь-яких  автомобілів,  літаків, кораблів,  контейнерів,
упаковок  і  особи,  "якщо  є  розумні  підстави  вважати,  що  перевозяться
кредитно-грошові документи з порушенням відповідних правил".
     Друге положення  цього  законодавчого акту  дозволяє виплату винагороди
особам, які надали інформацію, що  дозволила стягнути за порушення "Акта про
банківську таємницю" суму, що перевищує 50 тис: доларів у вигляді штрафу або
конфіскації. Федеральний Акт про контроль за  "відмиванням" грошей (1986 p.)
визнав   злочином  "відмивання"   грошей,  що   отримані   від  протиправної
діяльності.  Відповідно  до нього  злочинами  визнавались  два  кримінальних
правопорушення:
     100
     перше -- "відмивання валютно-грошових документів";
     друге -- "здійснення  грошових операцій  у  відношенні  власності,  яка
отримана від точно визначеної незаконної діяльності".
     Перша норма  встановила  відповідальність за "відмивання"  грошей,  яке
відбувається  за рахунок фінансових  операцій,  перевезень, відправлень  або
переказів кредитно-грошових  документів. При фінансових операціях за законом
правопорушення має місце у тому випадку, якщо особа або  знає, що майно, яке
включене  в  цю операцію, являє  собою доход від незаконної діяльності, але,
незважаючи  на  це,  здійснює  її  з  намірами  сприяти  продовженню   такої
протиправної  діяльності  або  знає,  що  зазначена  операція  має  на  меті
приховування або покривання природи, місця  знаходження,  джерела походження
належності доходу, або уникнення виконання  певної вимоги щодо надання звіту
про  таку  операцію.  За аналогічних  умов  злочином вважається "відмивання"
грошей, що пов'язане із перевезенням кредитно-грошових документів.
     Друга норма стосується  особи, що заздалегідь сплановано здійснює разом
із   кредитно-фінансовою  установою  грошову   операцію  відносно   здобутої
злочинним  шляхом  власності,  джерелом  якої  є  точно  визначена незаконна
діяльність,  на  суму,  що  перевищує  10  тис.  доларів.  За  американським
законодавством   до   протиправної   діяльності  відносяться:   наркобізнес,
фальшування грошей, контрабанда, банківські та трастові шахрайські операції,
банківські або  поштові пограбування, крадіжки, шпигунство, рекет, кілерство
тощо. Такі  злочини у  США за  законом можуть каратися  штрафом  до 500 тис.
доларів і/або тюремним ув'язненням до 20 років.
     Акт  про контроль за "відмиванням" грошей передбачає  також цивільну  і
кримінальну конфіскацію предметів, які залучені до "відмивання" грошей.
     За  законом  міністру  юстиції  було  надано  право накладати  цивільні
грошові штрафи до 500 доларів на будь-яку  кредитно-фінансову установу,  яка
за  недбалістю  порушує якесь із  положень  "Акту про  банківську таємницю".
Міністру фінансів також надано право вивчати будь-які бухгалтерські книги та
облікові  документи фінансової  установи в  частині,  що стосується  ведення
обміну і подання звітів.
     101
     виконує обов'язки,  або має  повноваження  приватного підприємства;  5)
будь-яке  приватне  підприємство  або  агентство,  що  займається  будь-якою
діяльністю,  яку  міністр фінансів, згідно з правилами, вважає  такою, що  є
схожою, спорідненою, або замінює зазначену фінансову діяльність; 6) будь-яке
інше приватне  підприємство,  визначене  міністром  фінансів, як  таке,  чиї
операції з готівкою мають високу ступінь корисливості стосовно кримінальних,
податкових та статутних питань.
     За законом, міністру  юстиції було надане  право включати  до  переліку
будь-яке  підприємство,  що  займається діяльністю,  подібною  до  тієї, яку
здійснюють перераховані підприємства, а також  і будь-яке інше підприємство,
до  "чиїх операцій за готівковий розрахунок у  вищій мірі застосуються карні
або податкові процедури".
     Окремо  необхідно  відзначити,  що,  окрім федерального  законодавства,
багато  штатів  США виявили  ініціативу в боротьбі із "відмиванням" грошей і
ввели  в  дію  власні закони, які  визначають  "відмивання" грошей державним
злочином,    що   розширює   можливості   розслідування   і    кримінального
переслідування  осіб, які займаються такими  операціями. Більшість із штатів
мають відповідні закони, які дають право регулювати діяльність небанківських
фінансових установ,  що  відправляють  гроші  від  імені  клієнта,  продають
грошові перекази, туристські чеки та інші платіжні документи.
     У контролі за рухом грошових коштів і розслідуванні фактів "відмивання"
грошей  у  США  беруть  участь різні  суб'єкти  -- представники  всіх  гілок
державної влади і, в першу чергу, виконавчої, до  яких передусім відносяться
міністерства фінансів, юстиції  та інші органи.  Таким  чином забезпечується
чітко відпрацьована система безсуперечного виконання зазначених законів.
     Із затвердженням Акта про банківську таємницю Міністерству фінансів США
надається  головна  роль  у  боротьбі з  "відмиванням" грошей.  Міністерство
відповідає за опублікування правил застосування Акта і за координацію зусиль
тих організацій, яким вона делегована для його реалізації. Хоча застосування
закону  тільки Міністерством  фінансів  може  тягти  за собою  лише цивільну
відповідальність, у ситуаціях, які відповідають
     103
     умовам  кримінального  покарання, воно працює  спільно з  Міністерством
юстиції (атторнеями США).
     У  1989 році Міністерством  фінансів була  створена система контролю за
фінансовими злочинами, яка об'єднала численні джерела даних з метою значного
розширення   можливостей  урядових  органів   щодо   аналізу   інформації  і
розпізнавання дій, пов'язаних з "відмиванням" грошей. Головними підрозділами
Міністерства фінансів, що ведуть боротьбу із "відмиванням"  грошей, є служба
внутрішніх доходів і митна служба.
     За законом, служба  внутрішніх доходів уповноважена  розслідувати перші
порушення  закону  про банківську таємницю  (за  винятком  порушень положень
звітів  про міжнародні  перевезення  валюти або  кредитно-грошові документи,
розслідування  по  яких  проводить  митна  служба)  здійснюється управлінням
кримінального   розшуку   служби.   Служба   внутрішніх   доходів   наділена
повноваженнями   інспектувати  всі  фінансові  установи,   окрім   тих,  які
перевіряються і контролюються федеральними органами контролю за банками, або
маклерів і торговців цінними паперами,  яких  перевіряє ревізійний підрозділ
Комісії по цінних паперах.
     Федеральним повноваженим, що займається наглядом за проведенням в життя
кримінальних  законів у США, є генеральний  атторней (адміністративна особа,
що  стоїть на  чолі адміністративного керівництва Міністерства юстиції США).
Карні  справи порушуються як безпосередньо Міністерством  юстиції США, так і
управлінням атторнеїв США, що діють у всіх штатах країни.
     Роботу  щодо  виявлення  і  розслідування  фактів  незаконного  обороту
наркотиків і "відмивання" грошей Міністерство юстиції здійснює за  допомогою
двох  своїх  органів  -- Адміністрації по  боротьбі  із  наркотиками (DEA) і
Федеральним  бюро  розсліду-ваннь (ФБР). Судовим переслідуванням  по великих
справах щодо "відмивання" грошей займається відділ з наркотичних  засобів  і
небезпечних  речовинах  Міністерства  юстиції.  Судовим  переслідуванням  за
фактами злочинних дій від імені штату займається головний атторней штату.
     У 1984 році за розпорядженням міністра юстиції США була створена робоча
група  з  банківських  економічних  злочинів,  яка  розробила  єдину систему
подання відомостей, а також спеціаль-
     104
     ний  бланк  для  заявлення  банками  про  факти  можливих  кримінальних
порушень. Міністерство юстиції  і управління  атторнеїв США  отримують  такі
повідомлення і  здійснюють  судові переслідування. Якщо  у  справі необхідно
попереднє розслідування, то для перевірки відповідних матеріалів залучається
ФБР.
     Важливу  роль у діяльності органів по боротьбі з  "відмиванням"  грошей
відіграють  управління  поліції  штатів,  які часто  розкривають  ці  справи
внаслідок  інших  справ, по  яких  вони  проводять  розслідування,  особливо
пов'язаних із наркотиками.
     Поряд із цими  органами  контроль  за дотриманням закону про банківську
таємницю  здійснюють  федеральні  органи  контролю  за   банками,  до   яких
відносяться: 1)  Апарат ревізора з грошового обігу; 2) Федеральна корпорація
зі  страхування  вкладів; 3)  Правління  федеральної  системи  резервів,  4)
Управління контролю за  економністю; 5) Національна адміністрація кредитного
союзу.
     Цим  установам  і  організаціям  Міністерство фінансів надає відповідні
повноваження.
     Зазначені  установи  і   організації   розробили  спеціальну  процедуру
експертизи   для  виявлення   можливих  порушень   і   проявів  кримінальної
діяльності. Вони  у  своїй  роботі також  націлені  на  конкретну  перевірку
"компетентності,  кваліфікованості,  чесності  і  фінансової  самостійності"
банківських працівників та інших фінансових установ.
     У процесі перевірки органи  контролю  можуть зосередити увагу на фактах
потенційного  шахрайства, внутрішніх зловживань'  та  інших злочинних дій, в
тому числі "відмивання" гро-
     Практика  США  кваліфікує широкий  спектр можливих видів  шахрайства  і
внутрішніх зловживань,  що можуть здійснюватись банківськими службовцями. До
таких можна віднести: 1) незаконне привласнення грошей або майна до того, як
вони будуть належним чином зареєстровані; 2) незаконне привласнення доходів;
3) маніпуляції  з витратами; 4) зловживання  реальними активами клієнта  або
банку; 5) дії, що  перевищують  повноваження  управлінського  персоналу;  6)
підробка документів або внесення до них фіктивних записів;
     7)  незаконні  бухгалтерські записи; 8)  нечесні, обманні  або злочинні
вчинки (крадіжка, розтрата, марнотратство, навмисне зловживання, фальшування
документів   та  ін.).   Особливої  уваги   потребує  практика  попередження
шахрайських  операцій з цінними  паперами з  боку банківських службовців: 1)
спекуляція
     . 99
     105
     т
     шей.  Для  перевірки  дотримання  Закону про  банківську  таємницю  або
розслідування можливих порушень будь-яких інших законів можуть здійснюватися
спеціальні  ревізії,  що  й зробила,  наприклад,  Федеральна  корпорація  зі
страхування  вкладів, яка створила свій відділ з економічної злочинності.  У
цей  відділ   увійшли  спеціально  підготовлені  інспектори,  що  здійснюють
перевірку потенційної злочинної діяльності.
     При  перевірці органи контролю визначають  чіткість складання і подання
звітів.  З  цією  метою  продивляються  бланки  надання  пільг,  з  тим  щоб
впевнитись  у правильності  звільнення від процедури складання звітів.  Якщо
орган контролю вбачає ймовірність злочинної діяльності, він доповідає про це
в Міністерство юстиції США. Окрім  того, ці органи вимагають від банківських
установ  складання та подання їм спеціальних бланків про злочинні  дії, якщо
вони виявлені або є підозра щодо злочинних порушень. Деякі федеральні органи
контролю  вимагають  від  банківських   установ  надання  таких  бланків   у
відповідні  правоохоронні  органи, а  деякі --  категорично  рекомендують це
робити.
     Одну з  ключових ролей у боротьбі з "відмиванням"  грошей  в Сполучених
Штатах відіграє управління банків штатів (Банківський департамент), яке несе
відповідальність за здійснення  контролю  та нагляду  за  такими фінансовими
установами,  як комерційні банки, кредитні компанії, установи, що займаються
переказом грошей, каси  виплати по чеках  та  ін. Навіть, коли до конкретної
справи   залучається  поліція  і  органи   обвинувачення,  саме  Банківський
департамент   має  компетенцію  щодо  ведення  спеціального  бухгалтерського
обліку, обробки даних,
     з  цінними  паперами,  що  здійснюється  із  використанням  банківських
рахунків по брокерських операціях; 2) неправомірне утримання частки виторгу,
що  отримана  від  продажу цінних паперів клієнтів;  3) фіктивні витрати  на
контрольному  рахунку  для компенсації крадіжки готівки; 4) крадіжка коштів,
які розміщені клієнтами у банках, що пов'язана із  придбанням інвестицій; 5)
не-дозволене вилучання і продаж цінних паперів; 6) невірне розміщення цінних
паперів; 7) тайна змова для звільнення  від  вкрадених  цінних паперів через
банківський рахунок цінних паперів; 8) крадіжка  доходів у вигляді процентів
по  цінних  паперах; 9) заміна знецінених цінних паперів на прибуткові цінні
папери із портфеля боргових зобов'язань та ін.
     106
     необхідних  для  розпізнавання "відмивання" грошей  і отримання доказів
для кримінального переслідування правопорушників.
     У Банківському департаменті штату Нью-Йорк управління  створило  у 1987
році  відділ спеціальних розслідувань, що не є  правоохоронним  органом.  За
останній  час  у законодавчі органи  внесена  пропозиція  щодо надання цьому
відділу   такого  статусу!'.  Відділ  займається   вивченням,   пошуком   та
підготовкою  інформації,   що  стосується  злочинної  діяльності,  перевіряє
біографічні дані претендентів на фінансове і банківське обслуговування, яким
видається ліцензія. Процедура видачі деяких ліцензій може включати перевірку
відбитків  пальців з  метою виявлення, чи не був претендент засудженим. Якщо
відділом отримана інформація  про  правопорушення, він разом із  управлінням
починає працювати  в тісній  взаємодії з правоохоронними органами на місцях,
на федеральному рівні і на рівні штату, з метою забезпечити узгодженість дій
по виявленню і припиненню "відмивання" грошей.
     Наведений  аналіз показує,  яким чином законодавство регулює здійснення
контролю за недопущенням можливості "відмивання брудних грошей" у США.
     Важливе місце у державній системі обмеження "тіньової"" економіки у США
займають податкові служби.  Їх значення постійно підвищується, функціональні
можливості посилюються, а  правова база постійно  вдосконалюється. Так, крім
функцій утримання податків і контролю за доходами населення податкові служби
на цей час вирішують також завдання боротьби
     Необхідно  зазначити,   що  організація   правоохоронних   органів  США
будується у  відповідності  до існуючої  в країні  державно-адміністративною
системою.   До   федеральних  правоохоронних   органів,  тобто  органів,  що
контролюють  дотримання  федеральних  законів  на  всій  території   країни,
відносяться Міністерство юстиції США і  Верховний Суд США. Проте аналогічної
поліцейської  організації на федеральному рівні не існує.  До правоохоронних
органів  на  рівні  штату  відноситься  управління  юстиції.  Вищий   суд  і
управління  поліції штату є формально незалежними від  федеральних органів і
повинні забезпечувати законність та  правопорядок на території свого штату у
відповідності  до  конституції  штату та інших діючих у штаті законів. Окрім
цього  окремі  федеральні  міністерства  (всього їх в  США  44)  мають  свої
правоохоронні органи, що повинні контролювати дотримання законів і положень,
визначених цими міністерствами.
     107
     з  "тіньовою"  і  кримінальною  економікою  (насамперед   організованою
економічною злочинністю).
     Одним із заходів скорочення дефіциту федерального бюджету  та обмеження
"тіньового" сектору економіки  для  адміністрації США є посилення боротьби з
особами, які ухиляються від сплати податків. Американські фахівці вбачають у
цьому найбільш вагомий резерв поповнення державних коштів. За їх оцінками на
початку  90-х  років недоплата податків  у  США перевищувала  100  мільярдів
доларів. Основними категоріями неплатників є особи вільних професій і дрібні
підприємці,  особи,  які  надають на  бартерній основі один одному  медичні,
автосервісні, господарські, будівельно-ремонтні  та  інші послуги,  а  також
особи, що займаються несанкціонованою і кримінальною діяльністю.
     Найвагоміше  місце   в  податковій  системі  і,  відповідно,  найбільше
навантаження падає на податкове управління  служби внутрішніх доходів  (СВД)
міністерства фінансів (або як її інакше називають податкове управління),  що
є  федеральним  органом.  Ця  служба  зараз  нараховує   близько  100  тисяч
співробітників, а її бюджет становив близько 1,5 млрд. доларів.
     Законодавство США  передбачає,  що  усі  податки  мають утримуватися  з
населення  на  підставі  податкової  декларації, яка  розроблена  податковим
управлінням для різних категорій платників  податків. Декларацію власноручно
заповнює особа,  яка  є  платником  податків, і пересилає  її  до  місцевого
відділення  податкового  управління  по  пошті.  В  декларації  зазначаються
особисті  дані,  включаючи  сімейне положення, рід занять, вік,  відображені
відомості про  всі доходи, що були  отримані платником  податків за  минулий
рік,  в  тому числі і про  додаткові,  поточні -- премії, гонорари, отримані
позички,  спадщину  тощо,  а  також  величину  збитків  від  підприємницької
діяльності і стихійного лиха:
     пожежі, повені та ін., що вплинули на його фінансовий стан.
     Платник податків  зобов'язаний  повідомити  в декларації  про всі  види
рухомого  і   нерухомого   майна,  рахунки  у  банках  та  обсяги  капіталу,
розміщеного в акціях і облігаціях, які він має (у тому числі і за кордоном).
     З питань  заповнення декларацій  платник  податків  може  звертатись за
консультацією до відділення податкового управ-
     108
     ління  або  до  приватного  консультативного  закладу   і  залучати  до
співробітництва приватних осіб. Законодавством США передбачено покарання тих
фірм,  що   надають  такі   послуги,   але  діють  в   межах   недозволеного
консультування.
     Важлива особливість американського  законодавства полягає в тому, що не
податкове управління  повинне  довести незаконність джерел доходів  фізичної
особи,  а  сам  платник податку на  вимогу  податкових органів  зобов'язаний
документально підтвердити легітимність походження  всіх коштів та майна,  що
знаходяться  у  його розпорядженні, а також знаходились у  його  власності в
минулому. Тобто  у сфері оподаткування  і підтвердження  законності майнових
прав законодавство  США  досить  гнучко підходить  до застосування  відомого
принципу презумпції  невинності і чесна громадськість з  розумінням сприймає
це "жахливе порушення " прав людини.
     За  законодавством  фінансове розслідування  може вестись  як  відкрито
(тобто  з  викликом  підозрюваного  на  допити  до  інспектора  в  податкове
управління),   так   і   таємно.   Співробітники  слідчого   відділу  можуть
конспіративне  для  прикриття своєї  діяльності,  використовувати  документи
різних урядових і, у разі необхідності, навіть приватних організацій.
     Повноваження  фінансових інспекторів,  передбачені  законодавством США,
дозволяють  їм  отримати  будь-які  види  інформації про  платника податків.
Американські   громадяни   погоджуються    співробітничати   із   податковим
управлінням, оскільки побоюються, що у  випадках  відмови самі можуть  стати
об'єктом фінансового розслідування.
     Правоохоронні   органи  США  не  тільки  користуються  інформацією,  що
накопичує   податкове   управління,  але   і   широко  залучають  фінансових
інспекторів до проведення розслідувань.
     Вважається, що за