В.О.Мандибура. ТІньова економІка як об'Єкт системного наукового дослІдження

     керівник Науково-аналітичного  управління Секретаріату  Верховної  Ради
України, кандидат економічних наук
     Рецензенти:
     АНДРІЄНКО В. Ю.,
     доктор економічних наук
     ШАМОТА В. М.,
     кандидат економічних наук

     Висвітлені   теоретичні  підходи  щодо  визначення   поняття  "тіньова"
економіка  у  широкому  та  вузькому  розумінні  цього  економічного  явища.
Викладені  основні  принципи  структурування   та  розмежування   внутрішніх
функціональних складових "тіньової"'  економіки. Проаналізовані тенденції та
особливість розвитку, а також оцінені масштаби  "тіньової" економіки СРСР як
вихідної бази "тіньових" процесів, що мають подальший, якісно новий розвиток
в умовах розбудови незалежної української держави.
     Розкрита  найбільш   характерна  специфіка  існуючих  умов,  досліджені
основні  тенденції  та  джерела  "живлення"  розвитку  "тіньової"  економіки
України.  Здійснена  також  аналітично-експертна  оцінка  реальних масштабів
"тіньового"  перерозподілу  доходів із  врахуванням  можливості застосування
широкого спектру методик, світового і вітчизняного походження та авторського
бачення шляхів вирішення цієй проблеми.
     Значна  увага приділяється розробці широкого  спектра  диференційованих
економіко-правових та організаційно-процедурних підходів і рекомендацій щодо
формування та реалізації законодавчої стратегії Верховної  Ради України, яка
має бути спрямована на обмеження  масштабів "тіньових" відносин і "тіньових"
форм  економічної  діяльності  та   на  цивілізовану  легалізацію  суспільне
корисних секторів "тіньової" економіки.
     Розраховано  на  народних  депутатів  України,   економістів-науковців,
фахівців  органів  законодавчої  і виконавчої  влади, підприємців,  яких  не
влаштовують умови кримінально-тіньового оточення,  їх бізнесової діяльності,
працівників державних правоохоронних органів, профспілкових діячів,  а також
всіх  чесних громадян, яким небайдужа подальша доля та міжнародний авторитет
незалежної України.
     ISBN 966-7288-34-X
     Є В. О. Мандибура, 1998

     ПЕРЕДМОВА
     Ситуація,   що   склалася   на    цей   час   в    Україні    внаслідок
масштабно-вибухового   поширення  такого  явища,  як  "тіньова"   економіка,
потребує   глибоких  і  комплексних  наукових  досліджень   цього   найбільш
своєрідного феномена перехідної (і не тільки перехідної) економіки.
     Спрощені, поверхневі  суспільні  уявлення  щодо  реальних  масштабів  і
якісних особливостей такого складного  системного явища,  яким  є  "тіньова"
економіка, мають  досить негативний вплив  на ситуацію, що  склалася  у  цій
сфері.
     З  одного  боку,  це потенційно  призводить до  формування у  державній
політиці легковажних настроїв своєрідного "шапко-закидацтва", коли здається,
що  для досягнення успіхів на цьому  надважкому  суспільному  напрямі досить
провести разову "кавалерійську атаку", яка принесе  миттєвий успіх. З іншого
боку,   зазначене  сприяє   поширенню   своєрідного   синдрому   економічної
"маніловщини",  коли   вважається,  що  весь  негатив,  який  накопичився  у
"тіньовій"   сфері,  може  якось   сам  по  собі  "розсмоктатися"  і  навіть
автоматично трансформуватись  у  дещо  економічно  позитивне.  За  кінцевими
наслідками, існування  зазначених  крайнощів  у  підходах до  пошуку  шляхів
розв'язання  цієї проблеми  тільки сприяє подальшому масштабуванню  процесів
"тінізації"  економіки  та пролонгує на майбутнє  зростання  ускладнень,  що
пов'язані з позитивним вирішенням цього питання.
     Негативні  суспільні  наслідки  також  можуть  мати  місце  і  в   разі
реалізації  владними   структурами  так  званої  "імітаційно-про-фанаційної"
політики боротьби з найбільш "чорними" проявами "тіньових"  процесів. Тобто,
коли   владні  дії,   в  основному,  спрямовуються  на  формально-поверхневе
вирішення  завдань подолання  кримінально-економічної злочинності  (у  першу
чергу корупції),
     і   які,  в  основному,   зводяться   до  використання   відпрацьованих
бюрократією   механізмів  суспільного  "окозамилювання",   що  проявляються,
скажімо,  у  маніпулюванні  статистикою  зростання  динаміки  "викриття"  та
"покарання" дрібного "тіньового планктону"  і мілкої кримінально-економічної
"сошки".  При  цьому, як правило, ці дії не виходять  на  рівень  мафіозного
"генералітету" та їх владних покровителів і не торкаються  базових глибинних
джерел живлення "чорного" ринку.  Тому саме  така  політика  спроможна  лише
загнати  хворобу  у  глиб  та сприяти  з часом  доведенню ситуації  до стану
вибухово-небезпечної екстремальності.
     Невраховування   реально  існуючих  масштабів  "тіньової""  економічної
діяльності   призводить  також  до  значного  перекручення  макроекономічних
показників, що у  кінцевому наслідку  впливає на допущення серйозних помилок
при аналізі,  прогнозуванні та  моделюванні  соціально-економічної ситуації.
Особливо  це  відчутно  в процесі реалізації  сучасної  монетарної  політики
Національного банку України.
     Слід  також  зазначити,  що  не  осмисливши  того,  що  відбувається  у
"тіньовій" економіці, фактично неможливо розібратися з існуючими тенденціями
та повною мірою оцінити реальні процеси,  які  відбуваються у легальній, або
"світлій",  економіці.   Тобто  без  останнього  неможливо  достатньо  точно
спрогнозувати перспективи подальшого соціально-економічного розвитку країни.
     На  цей  час  більшість  спеціалістів,  які  досліджують   питання,  що
пов'язані  із функціонуванням  "тіньової" економіки, вказуючи на  причини та
форми її проявів, визначаючи масштаби  поширення, в цілому  недооцінюють  її
справжнього  руйнівного  впливу  як на  поточний стан, так й на  перспективи
загальноекономічного розвитку країни. У той же  час "тіньова" економіка була
і залишається однією з найгостріших проблем сучасного соціально-економічного
життя  країни, що у  багатьох своїх проявах є аналогічною, скажімо, проблемі
подолання забруднення навколишнього середовища або СНІДу.
     У  зв'язку  із  цим  виникає  низка  питань,  як  теоретичного,  так  і
практичного характеру,  без  чіткої та максимально об'єктивної  відповіді на
які економічна  політика як  у  короткотерміновому, так  і у довгостроковому
плані приречена на неефективність, а у багатьох випадках і на повний провал.
     Серед  цих  питань  найбільш  важливими  є  наступні.  Що  собою  являє
"тіньова"  економіка? Які чинники та стимули генерують і які основні джерела
живлять  "тіньову  "  економіку?  Яка  її  інституціональна   структура?  Як
максимально точно оцінити масштаби "тіньової" економіки, а також питому вагу
її  структурних  складових?  Чи  необхідно враховувати, а якщо необхідно, то
яким чином слід враховувати обсяги "тіньової" економіки у структурі валового
внутрішнього  продукту   країни   (ВВП)?  Яка  роль  і  наслідки  діяльності
"тіньового"  сектора  економіки  та  його  окремих структурних  складових  в
національному  господарстві  та  суспільно-політичному  житті  країни?   Які
причини у минулому  сприяли  і  на цей  час  продовжують  генерувати  значне
зростання   "тіньової"  економіки   України?  У  чому  полягають  характерні
особливості  та  якісні  відмінності  вітчизняних  "тіньових  "  процесів  у
порівнянні  з  аналогічними  явищами,  що  мають  місце  в  умовах  країн  з
розвинутими ринковими відносинами?
     Відповідь на ці питання  може надати структурам державної влади реальну
можливість   підвищити  рівень   об'єктивності   щодо  визначення   найбільш
перспективних  заходів, спрямованих  на  посилення ефективності застосування
конкретних   підходів,  методів   і  механізмів   соціально-економічного  та
правового впливу  держави (диференційовано до функцій кожної з гілок  влади)
на  подальшу долю  цього  специфічного економічного  укладу. Тобто  системні
наукові  розробки  у  цій сфері можуть сприяти  розширенню можливостей  щодо
забезпечення необхідної оп-тимізації напрямів соціально-економічної політики
держави, що мають бути  спрямовані або  на повну ліквідацію, або на часткове
обмеження,  або на  повну  легалізацію  тої чи  іншої структурної  складової
"тіньової"  економіки  в  залежності  від  рівня  її  суспільно-економічного
значення,  а  також  від  реальної  оцінки  ступеня соціальної  небезпеки її
подальшого  функціонування та розвитку. Аналітичні  наробки з цього  питання
дозволять  оцінити можливості  комплексного застосування  певної  комбінації
зазначених підходів  у  тих  чи  інших пропорціях диференційовано  до кожної
складової  системи "тіньових"  відносин, що  у кінцевому  підсумку сприятиме
максимальному прискоренню реалізації кінцевої  мети суспільної трансформації
--  створенню   цивілізованої,  прозорої,  соціальне  орієнтованої  ринкової
економіки.
     Враховуючи  багатогранність  якісних  проявів  і  відносин  "тіньової""
економіки,   можливість  її   проникнення  у   всі  сфери  господарської  та
комерційної  діяльності, державного управління й суспільного життя в цілому,
а також, розуміючи її реальний вплив на соціальну стабільність та економічну
безпеку держави, ця сфера суспільних відносин повинна стати окремим об'єктом
комплексних досліджень економістів, юристів, політологів та інших фахівців.
     При  цьому важливо,  щоб  найбільш  прагматичні  та  плідні  теоретичні
наробки, як вітчизняних вчених, так і  світової науки були максимально повно
враховані  у  процесі  формування  законодавчої  стратегії,  спрямованої  на
обмеження  "тінізації"  економіки  України.  Особливо це стосується  процесу
ліквідації  тих  існуючих  зон  правового вакууму,  наявність  яких провокує
поширення   процесів   економічної  "тінізації"  й  криміналізації.   Значні
прогалини,  що  існують  на  цей  час  у  чинному  законодавстві,  не  дають
можливості, навіть за умови виявлених конкретних (кримінальних  за світовими
стандартами)  злочинів   у   сфері   ринкових   відносин,   притягувати   до
відповідальності   порушників,   тому   сприяють   груповій    і   особистій
безвідповідальності та безкарності,  що на цей час в Україні носить особливо
масовий характер.
     Отже, чим швидше держава  буде спроможна занурити власну економіку, яка
реформується,  та  безпосередньо всіх суб'єктів  ринкових відношень  у нове,
достатньо розвинене  і ретельно  опрацьоване нормативно-юридичне середовище,
тим більше можливостей з'явиться  у  суспільства щодо встановлення  контролю
над    "тіньовими"   процесами    та    подолання    найбільш    небезпечних
кримінально-чорних складових "тіньової"" економіки.
     Враховуючи сказане, у запропонованому  аналітичному дослідженні поряд з
питаннями  вивчення  теоретичних  характеристик  "тіньової""  економіки   та
аналізом  характерних особливостей і загальних масштабів її проявів в умовах
вітчизняного  сьогодення,  ставиться   мета  окреслити  основні  напрями  та
визначити  найбільш  характерні особливості комплексної реалізації  правової
політики  у  вирішенні  зазначеного питання.  Також  на  базі  максимального
врахування світового досвіду ставиться  мета сформулювати й надати конкретні
пропозиції, реалізація яких (в першу чергу законодавчою гілкою влади)  вже у
найближчій перспективі може сприяти підвищенню ефективності правового впливу
на процеси подолання "тінізації'" економіки України.
     1. "ТІНЬОВА" ЕКОНОМІКА ЯК ОБ'ЄКТ СИСТЕМНОГО НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
     /. /. Теоретичні аспекти аналізу "тіньової" економіки та визначення Ті'
структурних складових
     Як  суспільне  явище  "тіньова"  економіка   притаманна   усім  країнам
незалежно від моделі та рівня їх соціально-економічного розвитку.
     Практика  засвідчує,  що  доки  існуватиме  державна  форма організації
суспільного життя, а держава у той  чи  інший  правовий спосіб впливатиме на
економічний    розвиток    шляхом    реалізації    бюджетної,    податкової,
грошово-кредитної, валютної політики тощо,  доти зберігатиметься й "тіньова"
економіка. Суттєво  може змінюватись  лише її питома вага,  роль,  яку  вона
відіграє у  суспільному житті,  а також  механізми її взаємодії з  легальною
економікою  та "кольорова  палітра",  що  має  "тіньова"  економіка  --  від
світло-сірої до криваво-чорної.
     Проте наукові дослідження "тіньової"" економіки  пов'язані  з  чималими
труднощами як теоретичного, так і практичного характеру. Це пояснюється тим,
що "тіньова" економіка являє собою значно складніший об'єкт дослідження, ніж
економіка офіційна, "світла".
     Вагомою проблемою,  що  ускладнює дослідження "тіньової""  економіки, є
суттєва    нестача,    а    нерідко    і   повна    відсутність   необхідних
інформаційно-статистичних даних. Дослідженням  перешкоджає  або кон'юнктурне
відомче   приховування   необхідної   наявної   інформації,   або   фактична
неможливість   застосування   загальноприйнятих   підходів   до  предметного
дослідження суб'єктів і об'єктів системи "тіньових" економічних відношень та
характерних особливостей  функціонування  внутрішніх  структур  і  складових
механізмів зазначеного економічного укладу.
     Саме  в  "тіньовому"  секторі  економіки система  соціально-економічних
відносин  характеризується значно  більшою складністю та  хитросплетінням їх
найрізноманітніших типів і форм.  Складність дослідження виробничих відносин
"тіньової" економіки трансформаційного періоду в Україні також зумовлена
     масштабною інтеграцією в ній  як сукупності відносин дрібного товарного
виробництва  і  обміну,  так  і різних  за  рівнем  капіталізації  приватних
відносин (монопольно-капіталістичних та  монопольно-кримінальних і, нарешті,
відносин державно-бюрократичного підприємництва).
     Проте, будь-які міркування щодо "тіньової"" економіки не  мають ніякого
сенсу,  якщо  попередньо  відсутнє чітке понятійне  розуміння  про  що  саме
йдеться.
     Насамперед  звертає  на  себе  увагу існуюче  різномаїття термінів,  що
використовуються для визначення поняття "тіньової"" економічної діяльності.
     Із західної літератури до нашого внутрішнього вжитку їх перекочувало не
менше   дюжини:   "тіньова  економіка",   "неформальна  економіка",  "скрита
(прихована) економіка", "неофіційна економіка", "вторинна економіка", "чорна
економіка",   "таємна   економіка",   "підпільна   економіка",   "нелегальна
економіка",   "контрекономіка",   "друга  економіка",  "паралельний  ринок",
"чорний ринок" тощо. Такий багаточисельний набір термінів не є випадковим  і
відображає не стільки відсутність  єдності  щодо понятійного розуміння  суті
зазначеного  питання,  скільки  віддзеркалює   різні  аспекти  і  структурні
складові  "тіньової"   економіки,  а  також   підкреслює   внутрішню  якісну
складність цього феноменального явища суспільного життя, що, як зазначалось,
притаманний всім країнам.
     Як  органічна  складова  економіки  будь-якого  суспільства,  "тіньова"
економіка  являє  собою  господарсько-комерційну  діяльність, яка  внаслідок
певних причин (інколи і  історично виправданих),  прагне уникнути державного
обліку та контролю. При цьому між офіційною  економікою та її тінню є досить
"розмита"  зона,  і  критерії  виділення  "тіньової"  економіки у  порівняно
локальний  сектор  господарювання  мають переважно  не  стільки економічний,
скільки соціально-правовий характер.
     Спосіб   суспільного  виробництва   має   визначальний  вплив   як   на
характеристики,  що  визначають  якісні  особливості  тіньової  економіки  в
цілому, так і на її внутрішні структурні компоненти. Так,  в основі появи та
розвитку тіньового господарського  укладу,  що  відповідає  системі відносин
ринкової економіки  (коли її  розвиток  мав еволюційний, а  не  революційний
характер),    лежать    об'єктивні    суперечності,   що    виникають    між
короткотерміновими   цілями   економічних   агентів   (індивідів,   домашніх
господарств  та   приватних   фірм)   і  довготерміновими  макроекономічними
завданнями суспільства.
     З   методологічної   точки   зору   суттєвим   є   питання   з'ясування
інституціональної структури  "тіньового"  сектора. "Тіньова" економіка  не є
якісно  однорідною  як за своїми структурними складовими, так і за кінцевими
наслідками їх впливу на соціально-економічні процеси та відносини. Тому дуже
важливо  максимально  чітко  визначити її  структуру, тобто  з'ясувати,  які
найбільш характерні види економічної діяльності можуть включатися  до складу
"тіньової" економіки, а які ні.
     Практика засвідчує,  що структуризація "тіньової"  економіки є процесом
перманентним та  якісно різноманітним для всіх існуючих  моделей суспільного
розвитку.  У той же  час за умов різних соціально-політичних систем  існують
різні методологічні підходи як до  загального окреслення обсягів "тіньової""
економіки, так і до структурування її внутрішніх складових'.
     Зупинимося  на  традиційній  класифікації, яку застосовують науковці  в
країнах  розвинутої  ринкової  економіки для  визначення  поняття  "тіньова"
економіка.
     Так,    в   іноземній    літературі   термін    "прихована   економіка"
використовується  для характеристики "неоголошеної", але  законної  за своїм
характером діяльності, яка йде вкупі з нелегальним підприємництвом.  Головне
тут полягає у неможливості
     1   Необхідно  зазначити,   що  системне,  наукове  дослідження  питань
"тіньової"  економіки постійно проводиться  в країнах розвинутого  ринкового
господарства.  Так,  наприкінці  70-х  -  початку 80-х  років парламентами і
урядами  ряду  країн були створені  спеціальні  робочі групи щодо системного
вивчення "тіньової" економіки. З 1984 року така група почала функціонувати в
Австрії.  Вона  вивчала  сфери   існування,  обсяги  і   тенденції  розвитку
"тіньової" економіки.  Аналогічні роботи почали  виконували фахівці Франції,
Великобританії,  Португалії,  Нідерландів   та   інших  країн   Європейської
спільноти. Конгресом США постійно  виділяються  значні  асигнування науковим
організаціям  і окремим дослідникам на поглиблення досліджень цієї проблеми.
Див.: Николаева М. Й., Шевляков А.  Ю. Тоневая зкономика: методьі  анализа й
оценки  (обзор работ западньїх зкономис-тов). - М.: ЦЗМИ АН СССР. -  1987. -
С. 43.
     врахування офіційною  статистикою обсягів  виробництва доданої вартості
цього  сектора  економіки  в структурі валового внутрішнього  продукту та  в
ухиленні  суб'єктів  підприємницької  діяльності  від  участі  у  податковій
системі держави.
     Терміни   "неформальна"   або   "неорганізована",   "нерегла-ментована"
економіка   застосовуються   для  характеристики  економічних   процесів  та
відносин,  що  відбуваються  при досить  слабкому втручанні  у них офіційних
економічних структур держави, або взагалі  поза межами будь-якого державного
обліку і контролю.
     Оскільки   така  розкиданість  понять   не  досить  зручна,  то  багато
дослідників  використовують   більш   однозначний  підхід,   побудований  на
правовому  критерії, згідно  з  яким  економіка ділиться на дві частини:  на
легальну  (тобто  "білу", "світлу") і "тіньову"  (приховану). Остання в свою
чергу  включає напівлегальну ("сіру"), нелегальну  і кримінальну або "чорну"
економіку.  Тобто за таким  підходом  вони суттєво  звужують зону "тіньової"
економіки,  що  визначається проявами  протизаконності суб'єктів  виробничих
відносин у виробничій та комерційній діяльності.
     Підсумовуючи наведене,  зазначимо,  що  при  визначенні змісту  поняття
"тіньова" економіка необхідно враховувати, що воно  може мати як широке, так
і  вузьке  розуміння. У "широкому" розумінні' до складу "тіньової" економіки
можуть   бути  віднесені  всі   види  "неврахованої",   "нерегламентованої",
"прихованої""  та  "законспірованої"  економічної діяльності  незалежно  від
того, чи є вони протиправними, чи  ні (див.  мал. 1,  сектори 2,  3 і  4). У
вузькому  розумінні  п